Основні функції

Функції дозволяють організовувати код у багаторазово використовувані логічні блоки, зменшуючи повторення та покращуючи читабельність.

У C++ кожна функція повинна оголошувати тип значення, яке вона повертає, своє ім’я та типи параметрів, які вона приймає.

Визначення функції

Ось приклад простої функції, яка підсумовує два цілі числа:

#include <iostream>

// Function definition
int add(int a, int b) {
    return a + b; // Returns the sum
}

int main() {
    int result = add(3, 4); // Function call
    std::cout << "Result: " << result << std::endl;
    return 0;
}

Структура та підпис

• Тип повернення: тип значення, яке повертається оператором return (наприклад, int, double, bool). Якщо функція не повертає жодного значення, використовується спеціальний тип void.
• Назва: ідентифікатор для виклику функції (з використанням стилю camelCase відповідно до R2).
• Параметри: список вхідних змінних, укладених у круглі дужки (), кожній з яких передує її тип.

Декларація проти визначення

Щоб розмістити функції під функцією main, ви спочатку оголосите прототип (підпис без тіла):

#include <iostream>

// Prototype (Declaration)
int multiply(int a, int b);

int main() {
    std::cout << multiply(3, 5); // Valid
    return 0;
}

// Definition
int multiply(int a, int b) {
    return a * b;
}

Спробуйте самі