Дженерики та функції

Узагальнення дозволяють писати гнучкий багаторазовий код, уникаючи дублювання логіки для різних типів даних. Замість визначення кількох функцій або структур для різних типів (наприклад, i32, f64 або String), ми можемо використовувати загальний параметр типу, який умовно позначається буквою T.

Компілятор Rust керує генериками за допомогою процесу, який називається мономорфізація: під час компіляції він створює копію загального коду для кожного конкретного типу, який фактично використовується. Це означає, що накладні витрати на продуктивність під час виконання нульові.

Загальні функції

Щоб визначити загальну функцію, ми вставляємо параметр типу <T> одразу після імені функції та перед списком аргументів:

fn print_value<T: std::fmt::Debug>(value: T) {
    println!("Value: {:?}", value);
}

У загальних функціях ми можемо використовувати загальний тип T як для типів аргументів, так і для типів повернення:

fn identity<T>(value: T) -> T {
    value
}

Загальні структури

Ми також можемо використовувати загальні параметри типу всередині структур (struct), щоб визначити гнучкі поля:

struct KeyValuePair<K, V> {
    key: K,
    value: V,
}

fn main() {
    let pair = KeyValuePair {
        key: String::from("age"),
        value: 30,
    };
}

У блоці impl для загальної структури ми повинні оголосити параметр типу <T> відразу після ключового слова impl, щоб вказати, що ми реалізуємо методи на загальній структурі:

struct Container<T> {
    value: T,
}

impl<T> Container<T> {
    fn new(value: T) -> Self {
        Container { value }
    }

    fn value(&self) -> &T {
        &self.value
    }
}

Спробуйте самі

Вправа 1: Точкова структура

Вправа 2: Скасування кортежу за допомогою обміну

Вправа 3: Структура контейнера